Лист Прем`єр-міністру України від 29.04.2018

Прем’єр-міністрові України
Володимиру Гройсману

Щодо негайного прийняття законопроектів 6732, 6733, 6734, 6735, 2475-4 задля радикального прискорення відбудови суднобудування через поліпшення його фінансового регулювання.


Вельмишановний пане Прем’єр-міністре!

Корабели звертаються до Вас із наполегливим проханням активно сприяти якомога скорішому прийняттю вищевказаних законопроектів. Адже їх прийняття є критично важливим не тільки для економіки у цілому, не тільки для суднобудування, а і для створення сучасних потужних ВМС – ми знаходимося у стані війни із Росією й не маємо належного захисту наших морських просторів.

Світ.

Морська (водна) індустрія у цілому та, зокрема суднобудування (стартовий ланцюг морської індустрії) є украй важливою конкурентною перевагою України. Для нашої економіки морська (водна) індустрія по значимості є другим після АПК індустріальним кластером.
Адже вже кілька сотень років поспіль світові перевезення вантажів по водних просторах є найдешевшими транспортними перевезеннями. Саме тому 90% (дев’яносто!) обсягів всіх експортно-імпортних перевезень Світу здійснюється по річках, морях та океанах. Це приблизно 68 трильйонів (!!!) тон.
Дуже важливо: Між обсягами світового ВВП та обсягами перевезень по водним просторам існує практично лінійна залежність – 1 тонна перевезеного по морям та океанам вантажу дає приріст ВВП на 10’000 доларів США.
Враховуючи належним чином (1) високу цивілізаційну важливість морської (водної) індустрії та (2) та її технологічні особливості ціла низка країн-лідерів світової економіки застосовує (або застосовувала) спеціальне фінансове регулювання. Йдеться, перш за все, про Японію, Південну Корею, Китай, США, Нідерланди та інші. Украй важливо що, навіть, США – абсолютний лідер світових економічних перегонів – має спеціальне (!) фінансове (!) регулювання морської індустрії.

Україна.

Протягом 2000-2004 рр. у нашому суднобудуванні діяла спеціальна система фінансового регулювання – корабели не (!!!) сплачували левову частку податків та зборів.
Де-факто ми частково використали досвід Південної Кореї, Японії, Китаю котрі є недосяжними лідерами на ринку суден-новобудов.
Розгорнулося відродження суднобудування. Чистий приріст надходжень у державний бюджет за ці роки склав 1’025 млрд. грн. (дані Мінпромполітики). Тобто: в держбюджет та Пенсійний фонд надходження перевищували «пільги» на 1’025 млрд. грн. В сьогоднішніх поточних цінах це було б приблизно 6 млрд. грн. Важливо що кілька десятків тисяч висококваліфікованих робітників – елітні сині комірці – заробили кілька млрд. грн.
Само тому ми наполягаємо на прискореному (!) прийнятті цілісного пакету із 5-ти законопроектів (6732, 6733, 6734, 6735 та 2475а-4) – вони сформують спеціальну систему фінансового регулювання. Сподіваємося що це відбудеться вже на поточній сесії.

Стислий зміст конче потрібних законопроектів.

№6732. Котрий передбачає:
1. Закріплення пріоритетності суднобудування до 2028 року;
2. Забезпечення кредитів суднобудівникам на будівництво суден під 3% річних шляхом компенсації відсоткової ставки з держбюджету;
3. Поширення вказаних преференцій на всі підприємства, які працюють у суднобудуванні незалежно від зареєстрованих профільних КВЕДів;
4. Разове списання сум пені і штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків і митних платежів;
5. Реструктуризацію заборгованості суднобудівників перед державними і соціальними фондами на 10 років.

№6733. Котрий замінює неефективний вексельний механізм по відстрочці митних платежів на наступні реальні преференції для суднобудівників, а саме:
1. Звільнення від оподаткування прибутку до 2028 року, у разі використання цих коштів на розвиток підприємства;
2. Звільнення від оподаткування ПДВ товарів, які не виробляються в Україні;
3. Звільнення від сплати земельного податку до 2020 року.

№6734. Котрий вводить преференції, які повинні були вступити в дію ще у 2013 році разом із Законом України №5209 «Про експеримент щодо підтримки суднобудівної промисловості»:
1. Збільшення у 2 рази (до 2-х років) строку переробки товарів на митній території України для підприємств суднобудування (суднового машино та приладобудування), які не виробляються в Україні у разі використання цих коштів на інвестиції в дослідження, технології, переоснащення суднобудівного виробництва. Тільки один пункт реалізований у законопроекті 6475;
2. Скасування гарантій тимчасового митного ввезення (відміна зобов’язання вивезти за межі митної території України товару, у разі його псування/ліквідації в ході випробувань або наукових досліджень) для товарів суднобудування, які використовуються для дослідження або випробування;
3. Запровадження відповідальності за нецільове використання наданих пільг у вигляді пені у розмірі 15% від ставки.

№6735. Впроваджує звільнення від акцизу на пальне та рентної плати за спец. водокористування для водного транспорту (відновлення його конкурентоздатності). Для ліквідації тіньового ринку доопрацьовується механізм – розробляється компенсаційний порядок.

№2475а-4 «Про Внутрішній водний транспорт». http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63595, котрий передбачає:
1. Радикальне підвищення привабливості річки без платежів за шлюзи та мости (бізнеси ГЕС і залізниця створили перешкоди на річці);
2. Забезпечення рівних економічних умов для суден під Державним прапором України з іноземним;
3. Направлення портових зборів на відновлення інфраструктури в місцеві бюджети для відновлення інфраструктури громад за місцем знаходження морських і річкових портів та терміналів;
4. Впровадження європейських стандартів безпеки та нагляду за правовідносинами в судноплавстві.

Примітка. Вже кілька місяців разом із Комітетом транспорту Верховної Ради триває відпрацювання законодавства по регулюванню водного транспорту. Сподіваємося що спільний законопроект буде створено ближчими тижнями.

На завершення.
Враховуючи високу економічну та оборонну (!) значимість цього пакету законопроектів ми готові прийняти участь у відпрацюванні конкретних норм та проведенні відповідної роз’яснювальної роботи і в Україні, і за її межами. Просимо призначити час зустрічі.


З повагою,
Президент Асоціації,
Державний службовець 1-го рангу
Віктор Лисицький